Концепція Країна-фортеця: захист критичної інфраструктури

Оновлено: 2026 · Час читання: ~6 хв

Єдиний нормативно-правовий акт, що визначає відповідність проєкту конкретному Рівню інженерного захисту, є Постанова КМУ №471 від 26 квітня 2024 року Концепція "Країна-фортеця". Нижче — варіанти рівнів інженерного захисту та окремі їх особливості.

1) І(перший) рівень інженерного захисту споруди за Концепцією Країна-Фортуця (найнижчий)

Тимчасові захисні споруди для первинного, часткового захисту елементів ОКІ у разі поодинокого непрямого влучання ракет і непрямого влучання БпЛА противника

Короткострокові (першочергові) заходи інженерного захисту призначені для зменшення ймовірності ураження основних елементів ОКІ від уламкової та фугасної дії продуктів вибуху ЗПН противника. До короткострокових (першочергових) організаційно-технічних заходів належать: планування характеру та обсягів інженерного захисту ОКІ на основі аналізу прогнозних оцінок щодо можливого застосування противником ЗПН; розроблення індивідуальних або типових інженерно-технічних рішень щодо споруд першої черги для елементів ОКІ; забезпечення потрібними матеріально-технічними засобами (включаючи підручні матеріали) та іншими ресурсами; зведення інженерних споруд; експлуатація інженерних споруд з урахуванням технологічних вимог ОКІ; ліквідація наслідків повітряних ударів противника та відновлення пошкоджених інженерних споруд на ОКІ.

І рівень — це базовий (мінімально достатній) рівень, який застосовується тоді, коли першочергова задача — зменшити уразливість будівлі/споруди та критичних елементів об’єкта від непрямої дії засобів ураження (ударна хвиля, уламки, вторинна фрагментація, пожежні наслідки), а також забезпечити керовану зупинку або оперативне відновлення роботи. На цьому рівні правильний фокус — не “посилити все”, а виділити критичні елементи (вузли керування, електроживлення, технологічні лінії, резерви, канали зв’язку), визначити ланцюжки відмов і мінімізувати “ефект доміно”. Практично це реалізується через комплекс рішень: інженерне зонування, локалізацію можливих пошкоджень, підвищення пожежної/техногенної стійкості, а також організаційні заходи (регламенти реагування, доступи, відповідальні, аварійні сценарії). Важливо, щоб І рівень був підкріплений документацією та “прошитий” у проєкт: через розділ інженерно‑технічних заходів цивільного захисту, обґрунтування прийнятих рішень і контроль виконання під час будівництва/ремонту.

2) ІІ(другий) рівень інженерного захисту споруди за Концепцією Країна-Фортуця (середній)

споруди, які витримують поодинокі прямі влучання БпЛА, а також поодинокі непрямі влучання ракет противника

Метою середньострокових заходів інженерного захисту є мінімізація збитків від ураження ОКІ шляхом зведення надповерхневих інженерних споруд підвищеного ступеня захисту. До середньострокових організаційно-технічних заходів належить проєктування і виготовлення елементів інженерних споруд підвищеного ступеня захисту; забезпечення потрібними матеріально-технічними засобами; зведення інженерних споруд підвищеного ступеня захисту; експлуатація інженерних споруд на ОКІ; виконання інженерних заходів щодо введення противника в оману демонстративними діями стосовно наслідків повітряних ударів; ліквідація наслідків повітряних ударів противника та відновлення пошкоджених інженерних споруд; здійснення контролю заходів щодо удосконалення інженерного захисту ОКІ другої черги.

ІІ рівень — це середній рівень інженерного захисту, який передбачає суттєво “жорсткіший” підхід до стійкості об’єкта: окрім непрямих факторів, враховується сценарій прямого ураження БпЛА та непрямої дії ракет. Тут уже недостатньо точкових посилень — потрібна системна архітектура стійкості: резервування ключових систем, рознесення критичних функцій, підвищення живучості приміщень/вузлів керування, обмеження розповсюдження пожежі та вторинних пошкоджень, а також прогнозованість поведінки конструкцій і технологічного процесу в аварійному режимі. З позиції проєктування, ІІ рівень майже завжди означає: (1) чітку класифікацію критичних елементів; (2) сценарний аналіз і розрахункові обґрунтування; (3) узгоджену “матрицю відповідальності” між замовником, проєктувальником, підрядником і технаглядом; (4) підвищені вимоги до контролю якості матеріалів і монтажу. Окремо підкреслю: частина матеріалів із захисту ОКІ може належати до інформації з обмеженим доступом — тому підготовка/передача документів і погодження мають виконуватися в установленому порядку.

3) ІІІ(третій) рівень інженерного захисту споруди за Концепцією Країна-Фортуця (найвижчий)

споруди, призначені для захисту від поодинокого прямого влучання ракет і БпЛА противника

Досягти надійного захисту ОКІ від ураження у разі прямого влучання в них ЗПН можливо тільки завдяки довгостроковими заходами інженерного захисту, шляхом підземної урбанізації із опорою на існуючу забудову із перенесенням елементів ОКІ до заглиблених захищених приміщень. До довгострокових організаційно-технічних заходів належать: проєктування підземних інженерних споруд для інженерного обладнання елементів ОКІ; забезпечення потрібними матеріально-технічними засобами; зведення підземних інженерних споруд з максимальною опорою на існуючу забудову місцевості із складанням технічної документації та обліку матеріальних засобів; встановлення нового та перенесення існуючого технологічного обладнання до підземних інженерних споруд; експлуатація інженерних споруд на ОКІ; здійснення контролю заходів щодо удосконалення інженерного обладнання ОКІ третьої черги.

ІІІ рівень — найвищий рівень інженерного захисту. Він застосовується для об’єктів і елементів, відмову яких держава/оператор не може допустити через наслідки для життєво важливих функцій, безпеки, економіки або стійкості систем життєзабезпечення. Концептуально цей рівень орієнтований на протидію сценаріям прямого ураження БпЛА та ракет і передбачає максимально можливе збереження функціональності або швидке відновлення з мінімальними втратами. Для ІІІ рівня ключовими стають: комплексність (конструкції + технологія + електрика/автоматика + пожежна безпека + цивільний захист + експлуатаційні сценарії), координація учасників і “безшовність” між проєктом та будівництвом. На практиці це завжди індивідуальні рішення під конкретний об’єкт і його критичні елементи; помилка тут зазвичай не в “товщині” чи “матеріалі”, а в неправильному визначенні критичності, у відсутності резервування, у неузгоджених стиках розділів проєкту та у слабкому контролі виконання. Саме тому для ІІІ рівня критично потрібні: професійний технагляд, авторський нагляд, перевірка проєкт‑факт і регулярна актуалізація паспорта безпеки та планів захисту.

4) Мобільні укриття та їх відповідність ДСТУ

Не захищає від прямого влучання БПЛА або ракети противника. Не відноситься до рівнів інженерного захисту за Концепцією "Країна-фортеця"

Первинні (мобільні) укриття — це рішення для короткострокового укриття людей у період загрози, коли поруч немає стаціонарних захисних споруд або споруд подвійного призначення з необхідними захисними властивостями. Для “PRO‑підходу” принциповий момент: мобільне укриття — це не заміна повноцінного сховища чи ПРУ, а інструмент швидкого підсилення безпеки персоналу на майданчику/території. В Україні діє національний стандарт ДСТУ 9329:2025 «Первинні (мобільні) укриття. Основні параметри та методи випробування», який формує базові вимоги до таких виробів і дозволяє застосовувати їх у цивілізований спосіб — із перевіркою параметрів і процедурою оцінки відповідності. Якщо мобільне укриття ставиться на об’єкті критичної інфраструктури, воно має бути “вписане” у систему захисту: визначена місткість і сценарії використання, забезпечені доступність і безпечний маршрут, наявні правила експлуатації/оглядів, а також відображення у плані захисту й документах цивільного захисту. Інакше навіть дорогий виріб не дасть очікуваного ефекту.

5) Протирадіоційне укриття (ПРУ) та їх відповідність ДБН

Не захищає від прямого влучання БПЛА або ракети противника. Не відноситься до рівнів інженерного захисту за Концепцією "Країна-фортеця"

Протирадіаційні укриття (ПРУ) — один із видів захисних споруд цивільного захисту. Їх призначення — забезпечити укриття людей від небезпечних факторів, у тому числі в особливий період, у межах вимог чинного законодавства та будівельних норм. Базово поняття фонду захисних споруд та їх видів закріплюється законодавством у сфері цивільного захисту, а проєктні вимоги до створення/реконструкції ПРУ та споруд подвійного призначення визначаються, зокрема, ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту». Для замовника важливо розуміти: ПРУ — це не “будь-який підвал”. Це інженерний об’єкт із визначеним функціональним призначенням, вимогами до рішень, інженерних систем та експлуатації. У проєктній документації такі рішення мають бути належно оформлені в розділі інженерно‑технічних заходів цивільного захисту, а під час реалізації — підтверджені контролем якості та відповідністю проєкт‑факт. На об’єктах критичної інфраструктури ПРУ (або споруди подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ) — це, по суті, базовий елемент “людського контуру безпеки”: він зменшує ризики для персоналу та підвищує стійкість функціонування об’єкта під час загроз.